Війна внесла корективи в роботу нашої компанії. Команда LoraShen розкидана по світу і багато хто працює віддалено у вимушеній еміграції.
Наше серце належить Україні, але ми не перестаємо надихатися красою світу!
То ж, вводимо нашу нову рубрику "Нотатки у вимушеній еміграції: команда LoraShen".
І першою ділиться своїми враженнями Анастасія Вороніна, шеф керамічного виробництва. Погляд на кераміку Іспанії.
"Я давно мріяла побувати в Іспанї, планувала відвідати країну на початку травня, але омріяна подорож перетворилась на втечу від війни.
За декілька тижнів після приїзду у Мадрид, отямившись від жаху подій, було вирішено оглянути місто.
1. Мене як художницю кераміки вразила різноманітність використання кераміки в міському середовищі. Найчарівніше – стиль, якому усе впідпорядковується. Найперше, що вловлює око – керамічні таблички з назвами вулиць. Вони присутні майже в усіх районах міста і виконують роль об‘єднуючого елемента, ніби мереживна сітка, що гуртує ціле місто. Мені навіть пощастило завітати у майстерню, що займається реставрацією таких плиток та елементами фасадного оздоблення.
2. Фасади будинків центральних вулиць рясніють різноманітністю орнаментів. Найбільше приголомшує турбота про перехожого: задираючи голову догори бачиш, що плиткою викладено навіть під балконом. Краса усюди. Мрію, аби і українськи архітектори турбувались про пішоходів так само, аби наші міста були для містян, а не для машин.
3. Обов‘язково в нових містах відвідую музеї та художні галереї. Музей декоративно-прикладного мистецтва в Мадриді був закладений в мій маршрут одним з перших. Іспанська кераміка має свій характер, вона несе в собі культурний код. Подивіться лише на реконструкцію кухні 18 ст. Безумовно, це любов до свого побуту і людей, що зконцентрована в зображеннях на плиточках. У київському музеї декоративно-прикладному мистецтва у Лаврі експонується багато кераміки, скла та фантастична колекція тканих килимів з різних регіонів. А в музеї історії України можна насолодитися прикрасами, виробами з дерева, традиційним костюмом, тощо.
4. В будинку-музеї іспанського імпресіоніста Хоакіна Сорольї лишилась велика колекція ужиткової та декоративної кераміки. Маєток нагадав мені прогулянку з мамою будинком-музеєм українсько імресіоніста Івана Труша у Львові, місті, де я навчалась. Там, на другому поверсі, майстерня відомого митця, залита світлом, лишились навіть пензлики, яким творив сам Труш. Неодмінно варто відвідати!
5. Метрополітен. Деякі станції мають мозаїчне оздоблення або прикрашені керамічними панно. Одна з центральних експонує навіть археологічні знахідки керамічних ваз. Проте київський метрополітен - мій улюблений. Оздоблення станції «Хрещатик» - справжній витвір декоративного мистецтва. Одною з авторок є Оксана Грудзинська, що викладала в академії мистецтв ім. Бойчука, де я навчаюсь нині.
6. В Барселоні неодмінно варто завітати у парк Ґюель, одним з архітекторів якого був Гауді. Великий майстер сповідував безвідходне споживання матеріалів, тому широко використовував керамічний бій для оздоблювання найрізноманітніших поверхонь: від лавочки, до даху.
7. Назви магазинів, ресторанів та інших закладів часто виконані керамічними методами, частіше це плитки з ручним розписом. Мою увагу привернув квітковий магазин, що розмістився в колишній аптеці. Мрію повернутися до роботи в улюблену ceramic kitchen, потрощити бій та з колективом створити мозаїчне панно для студії LoraShen, а може ще й для нас нафантазуємо."
Сподіваємося, вам сподобалася наша нова рубрика. Чекайте на продовження! ❤️🙌🏻